недійсний

НЕДІ́ЙСНИЙ, а, е.

1. Який не має законної сили.

Визнаються недійсними бюлетені, в яких при голосуванні залишено більше одного кандидата, а також бюлетені невстановленого зразка (Полож. про вибори.., 1946, 13).

2. Який не існує; нереальний.

Думок з’являлася безліч і про таку безліч речей, що можна вважати їх за недійсні (Ю. Янов., II, 1958, 123).

3. рідко. Те саме, що недійови́й 1.

Усяке умовне подразнення неодмінно при повторенні стає недійсним (Фізіол. вищої нерв. діяльності, 1951, 28).

Значення в інших словниках

1. недійсний — неді́йсний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. недійсний — (документ) неправоможний, неправосильний; (світ) нереальний, уявний.  Словник синонімів Караванського
3. недійсний — [неид’ійснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. недійсний — -а, -е. 1》 Який не має законної сили. 2》 Який не існує; нереальний. 3》 рідко. Те саме, що недійовий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. недійсний — НЕДІ́ЙСНИЙ, а, е. 1. Який не має законної сили. Шведський уряд оголосив недійсною угоду про фінансове співробітництво між Чілі і Швецією (з газ.). 2. Який не існує або не може здійснитися; нереальний.  Словник української мови у 20 томах
6. недійсний — ВИ́ГАДАНИЙ (який насправді не існує), ВИ́ДУМАНИЙ, ПРИДУ́МАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, НЕДІ́ЙСНИЙ, ЛЕГЕНДА́РНИЙ, МІФІ́ЧНИЙ, АПОКРИФІ́ЧНИЙ книжн. (який існує тільки в легендах, міфах).  Словник синонімів української мови