неетично
НЕЕТИ́ЧНО. Присл. до неети́чний;
// у знач. присудк. сл.
Він подумав, що мирного часу [у мирний час] вона обов’язково носила б плаття з глибоким вирізом, і нікому б не спало на думку, що це неетично чи нескромно (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 50).
Словник української мови (СУМ-11)