неетично
НЕЕТИ́ЧНО.
Присл. до неети́чний.
У дітей підвищився ступінь самостійності, зріс рівень самооцінки, формуються моральні якості, стійка життєва позиція, що не дозволить дитині неетично ставитись до природи (з наук. літ.);
// у знач. присудк. сл.
Він подумав, що мирного часу [у мирний час] вона обов'язково носила б плаття з глибоким вирізом, і нікому б не спало на думку, що це неетично чи нескромно (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)