нежер
НЕ́ЖЕР, і, ж., діал.
1. Торішня трава, що залишилась на пні.
Мов стерня та, понавкруги Скрізь, де гляне око, Сива нежер (Манж., Тв., 1955, 43).
2. Неїстівна трава.
У сьому сіні нежері багато (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)НЕ́ЖЕР, і, ж., діал.
1. Торішня трава, що залишилась на пні.
Мов стерня та, понавкруги Скрізь, де гляне око, Сива нежер (Манж., Тв., 1955, 43).
2. Неїстівна трава.
У сьому сіні нежері багато (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)