нежилий
НЕЖИЛИ́Й, а́, е́.
1. У якому ніхто не живе.
Але звідки ж у цій нежилій хаті візьметься вода! (Юхвід, Оля, 1959, 273);
// Власт. приміщенню, у якому ніхто не живе.
Нежилий дух.
2. Не придатний, не пристосований, не признач. для життя людей.
Скоро вуличка кінчилась, і перед їхніми очима відкрився невеликий, оточений різними нежилими будівлями, кам’яний майдан (Гончар, III, 1959, 92).
Словник української мови (СУМ-11)