незабезпечений
НЕЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Який не має достатніх засобів існування.
— Подумайте лиш, з ласки своєї: він має ще дві незабезпечені доньки дома, а той безсовісний.. так і накладає тягарі на карб родини (Коб., І, 1956, 78);
// Який характеризується відсутністю достатніх засобів існування.
Рік тяжкої праці, незабезпеченого життя не може промайнути блискучим метеором, — він тягнеться, на жаль, дуже довго (Л. Янов., І, 1959, 282).
Словник української мови (СУМ-11)