незадоволено
НЕЗАДОВО́ЛЕНО. Присл. до незадово́лений.
Незадоволено розходились слухачі з-під вікна, переконавшись, що музика стихла надовго (Дмит., Розлука, 1957, 86);
— Ет, завели якоїсь поминальної, — незадоволено скривився Марко (Тют., Вир, 1964, 283).
Словник української мови (СУМ-11)