незайманість

НЕЗА́ЙМАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неза́йманий.

Стопи паперу, привезені з Парижа, біліли на столі, лякаючи своєю незайманістю (Рибак, Помилка.., 1956, 116);

Від лісу віяло чимсь мирним з його пташиним світом, з його зайцями, з тишею та незайманістю (Шиян, Переможці, 1950, 188);

Треба зберігати свіжість і незайманість почуттів дитини (Загреб., Спека, 1961, 80).

Значення в інших словниках

1. незайманість — неза́йманість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. незайманість — -ності, ж. Абстр. ім. до незайманий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незайманість — НЕЗА́ЙМАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неза́йманий. Стопи паперу, привезені з Парижа, біліли на столі, лякаючи своєю незайманістю (Н. Рибак); Від лісу віяло чимсь мирним з його пташиним світом, з його зайцями, з тишею та незайманістю (А.  Словник української мови у 20 томах
4. незайманість — НЕВИ́ННІСТЬ (стан людини, що не жила статевим життям), ЦНО́ТА, ЦНОТЛИ́ВІСТЬ, НЕЗА́ЙМАНІСТЬ, ЧЕСТЬ, ЧЕСНО́ТА, ДІВО́ЦТВО розм., НЕПОРО́ЧНІСТЬ заст., поет. Незборима його цнота принаджувала до парубка цю бувалу в бувальцях вісімнадцятилітню молодичку (О.  Словник синонімів української мови
5. незайманість — Неза́йманість, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)