незайманість

НЕВИ́ННІСТЬ (стан людини, що не жила статевим життям), ЦНО́ТА, ЦНОТЛИ́ВІСТЬ, НЕЗА́ЙМАНІСТЬ, ЧЕСТЬ, ЧЕСНО́ТА, ДІВО́ЦТВО розм., НЕПОРО́ЧНІСТЬ заст., поет. Незборима його цнота принаджувала до парубка цю бувалу в бувальцях вісімнадцятилітню молодичку (О. Ільченко); Все чекає великого Юрія. Як молода дотримує честі до вінця, так все доокола, вся природа чекала приїзду кінного лицаря (Г. Хоткевич); — Слухай, нелюбе, кохалась я з одним козаком і заприсяглась нікому більш, як йому одному, віддати моє дівоцтво (О. Стороженко).

Значення в інших словниках

1. незайманість — неза́йманість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. незайманість — -ності, ж. Абстр. ім. до незайманий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незайманість — НЕЗА́ЙМАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неза́йманий. Стопи паперу, привезені з Парижа, біліли на столі, лякаючи своєю незайманістю (Н. Рибак); Від лісу віяло чимсь мирним з його пташиним світом, з його зайцями, з тишею та незайманістю (А.  Словник української мови у 20 томах
4. незайманість — Неза́йманість, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. незайманість — НЕЗА́ЙМАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неза́йманий. Стопи паперу, привезені з Парижа, біліли на столі, лякаючи своєю незайманістю (Рибак, Помилка..  Словник української мови в 11 томах