Словник української мови в 11 томах

незаселений

НЕЗАСЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Не зайнятий поселеннями, людьми (про країну, місцевість і т. ін.).

Незаселена долина;

// У якому ніхто не живе (про приміщення); нежилий.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. незаселений — незасе́лений прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. незаселений — -а, -е. Не зайнятий поселеннями, людьми (про країну, місцевість і т. ін.). Незаселена долина. || У якому ніхто не живе (про приміщення); нежилий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незаселений — НЕЗАСЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Не зайнятий поселеннями, людьми (про країну, місцевість і т. ін.). Виявлено, що чорнощир з'являється в маловидових біоценозах у межах наседенних пунктів, причому як на заселеному березі, так і незаселеному (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах