незаселений

незасе́лений

-а, -е.

Не зайнятий поселеннями, людьми (про країну, місцевість і т. ін.). Незаселена долина.

|| У якому ніхто не живе (про приміщення); нежилий.

Значення в інших словниках

1. незаселений — незасе́лений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незаселений — НЕЗАСЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Не зайнятий поселеннями, людьми (про країну, місцевість і т. ін.). Виявлено, що чорнощир з'являється в маловидових біоценозах у межах наседенних пунктів, причому як на заселеному березі, так і незаселеному (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. незаселений — НЕЗАСЕ́ЛЕНИЙ, а, е. Не зайнятий поселеннями, людьми (про країну, місцевість і т. ін.). Незаселена долина; // У якому ніхто не живе (про приміщення); нежилий.  Словник української мови в 11 томах