незгойний

НЕЗГО́ЙНИЙ, а, е. Який не може загоїтися, зникнути і т. ін.

У біднім серці, як незгойна рана, ..Моя кохана (Сос., Близька далина, 1960, 226);

Відчаєм та незгойним болем обіймалася Юхимова засмикана в нерозумному клопоті душа (Ле, Ю. Кудря, 1956, 272).

Значення в інших словниках

1. незгойний — незго́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. незгойний — -а, -е. Який не може загоїтися, зникнути і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незгойний — НЕЗГО́ЙНИЙ, а, е. Який не може загоїтися, зникнути і т. ін. У біднім серці, як незгойна рана, .. Моя кохана (В. Сосюра); Відчаєм та незгойним болем обіймалася Юхимова засмикана в нерозумному клопоті душа (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
4. незгойний — НЕВИЛІКО́ВНИЙ (про хворобу, рану тощо — який не піддається лікуванню); НЕВИГО́ЙНИЙ, НЕЗАГО́ЙНИЙ, НЕЗГО́ЙНИЙ (перев. про виразку, рану і т. ін.). Ревматизм. Задавнений, невиліковний, найстаріша з людських хвороб .. — супутниця тяжкої праці (П.  Словник синонімів української мови