незгірше
НЕЗГІ́РШЕ, розм. Присл. до незгі́рший.
— Над нетягою збиткуються свої пани незгірше від чужих (Добр., Очак. розмир, 1965, 217);
[Джонатан:] Хотів би він в Голландію поїхать з товаришами, трохи підучитись, та грошей брак. А шкода, бо малює таки незгірше (Л. Укр., III, 1952, 107).
Словник української мови (СУМ-11)