нездвижно
НЕЗДВИ́ЖНО, поет. Присл. до нездви́жний.
Дикою темною скелею стояв [крейсер] серед сліпучості, нездвижно вкарбований в просторінь моря і неба (Гончар, Тронка, 1963, 36).
Словник української мови (СУМ-11)НЕЗДВИ́ЖНО, поет. Присл. до нездви́жний.
Дикою темною скелею стояв [крейсер] серед сліпучості, нездвижно вкарбований в просторінь моря і неба (Гончар, Тронка, 1963, 36).
Словник української мови (СУМ-11)