нездвижно
НЕЗДВИ́ЖНО, поет.
Присл. до нездвижни́й.
Дикою темною скелею стояв [крейсер] серед сліпучості, нездвижно вкарбований в просторінь моря і неба (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)НЕЗДВИ́ЖНО, поет.
Присл. до нездвижни́й.
Дикою темною скелею стояв [крейсер] серед сліпучості, нездвижно вкарбований в просторінь моря і неба (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)