нездержуваний
НЕЗДЕ́РЖУВАНИЙ, а, е, розм. Якого не здержує, не спиняє і т. ін. хто-небудь.
За ним гнали вслід жалі товаришів праці, нездержувані насміхи над його долею, що так болюче собі з нього зажартувала (Круш., Буденний хліб.., 1960, 66).
Словник української мови (СУМ-11)