нездержний
НЕЗДЕ́РЖНИЙ, а, е. Якого не можна або важко здержати, спинити і т. ін.
Весела голосна розмова, веселий нездержний регіт аж розлягавсь по старому садку (Н.-Лев., І, 1956, 618);
// Те саме, що незде́ржливий.
Цей нездержний чоловік схоплювався з місця, в забутті ляскав по плечах того, хто сидів у кріслах перед ним (Ільч., Серце жде, 1939, 261).
Словник української мови (СУМ-11)