нездержний
НЕЗДЕ́РЖНИЙ, а, е.
Якого не можна або важко стримати, спинити і т. ін.
Весела голосна розмова, веселий нездержний регіт аж розлягавсь по старому садку (І. Нечуй-Левицький);
// Те саме, що незде́ржливий.
Цей нездержний чоловік схоплювався з місця, в забутті ляскав по плечах того, хто сидів у кріслах перед ним (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)