нездержний
НЕЗДЕ́РЖНИЙ, а, е.
Якого не можна або важко стримати, спинити і т. ін.
Весела голосна розмова, веселий нездержний регіт аж розлягавсь по старому садку (І. Нечуй-Левицький);
// Те саме, що незде́ржливий.
Цей нездержний чоловік схоплювався з місця, в забутті ляскав по плечах того, хто сидів у кріслах перед ним (О. Ільченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нездержний — незде́ржний прикметник Орфографічний словник української мови
- нездержний — -а, -е. Якого не можна або важко здержати, спинити і т. ін. || Те саме, що нездержливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нездержний — НЕСТРИ́МАНИЙ (який не вміє володіти собою, не має достатнього самовладання), НЕВИ́ТРИМАНИЙ, НЕСТРИ́МНИЙ, НЕЗДЕ́РЖНИЙ розм., НЕЗДЕ́РЖЛИВИЙ розм. (який не може або не вміє стримати себе від чого-небудь). Словник синонімів української мови
- нездержний — НЕЗДЕ́РЖНИЙ, а, е. Якого не можна або важко здержати, спинити і т. ін. Весела голосна розмова, веселий нездержний регіт аж розлягавсь по старому садку (Н.-Лев., І, 1956, 618); // Те саме, що незде́ржливий. Словник української мови в 11 томах