1. Словник синонімів української мови

нездержний

НЕСТРИ́МАНИЙ (який не вміє володіти собою, не має достатнього самовладання), НЕВИ́ТРИМАНИЙ, НЕСТРИ́МНИЙ, НЕЗДЕ́РЖНИЙ розм., НЕЗДЕ́РЖЛИВИЙ розм. (який не може або не вміє стримати себе від чого-небудь). Тіна, неслухняна, галаслива, нестримана, щодня губить стрічки із своїх кучерявих косичок (О. Іваненко); Вдачі брати були різної: Юрій — поміркований та обережний, Леонід — нестримний та запальний (Ю. Смолич); Цей нездержний чоловік схоплювався з місця, в забутті ляскав по плечі того, хто сидів у кріслах перед ним (О. Ільченко). — Пор. 4. бурхли́вий, 1. запальни́й.

НЕСТРИ́МНИЙ (про почуття, стан, властивості тощо — нічим не стримуваний, який не знає меж у чому-небудь або такий, якого неможливо стримати чи спинити), НЕСТРИ́МАНИЙ, НЕВТРИ́МНИЙ, НЕЗДЕ́РЖНИЙ розм., НЕВДЕ́РЖНИЙ розм., НЕВДЕРЖИ́МИЙ розм. рідше, ДИ́КИЙ підсил. розм.; НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ рідко), НЕСПИ́ННИЙ (якого неможливо спинити). З товаришами легко зійшовся (Порфир), розважає їх різними витівками та нестримним фантазуванням (О. Гончар); Невтримний сміх — це її прикра вада (І. Волошин); В ньому прокинувся голод, дикий, непогамовний, незборимий голод, від якого темніє в очах (П. Загребельний); Вона не хоче чути.. дзиґарів, виття собаки... хай буде тиша і невпинний, щемлячий біль одинокого безнадійного серця (М. Коцюбинський). — Пор. 2. неперемо́жний, 1. непогамо́вний, 2. несамови́тий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нездержний — незде́ржний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нездержний — -а, -е. Якого не можна або важко здержати, спинити і т. ін. || Те саме, що нездержливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нездержний — НЕЗДЕ́РЖНИЙ, а, е. Якого не можна або важко стримати, спинити і т. ін. Весела голосна розмова, веселий нездержний регіт аж розлягавсь по старому садку (І. Нечуй-Левицький); // Те саме, що незде́ржливий. Словник української мови у 20 томах
  4. нездержний — НЕЗДЕ́РЖНИЙ, а, е. Якого не можна або важко здержати, спинити і т. ін. Весела голосна розмова, веселий нездержний регіт аж розлягавсь по старому садку (Н.-Лев., І, 1956, 618); // Те саме, що незде́ржливий. Словник української мови в 11 томах