нездужатися
НЕЗДУ́ЖАТИСЯ, ається, безос. Те саме, що нездоро́витися.
Перед виїздом Прісьці щось усе нездужалося (Мирний, III, 1954, 20);
Нездужається їй — з усього видно — і зі змученого лиця, з повільних рухів (Головко, І, 1957, 305).
Словник української мови (СУМ-11)