нездужати
НЕЗДУ́ЖАТИ, аю, аєш, недок. Бути хворим, хворіти.
Нездужає Катерина, Ледве-ледве дише… (Шевч., І, 1963, 23);
— У вас жар, товаришу лейтенант. Ви нездужаєте, — вгамовував Чохов, вкладаючи Дороша на траву (Тют., Вир, 1964, 319).
Словник української мови (СУМ-11)