нездужати
Нездужати, -жаю, -єш
гл.
1) Не имѣть силъ, быть не въ силахъ. Конфедерат п'яний нездужа встать. Шевч. 140. Четвертинський нездужав більш бороться з своїм коханням. Стор. МПр. 72.
2) Быть больнымъ, болѣть, хворать.
Словник української мови Грінченка