нездужати
НЕЗДУ́ЖАТИ, аю, аєш, недок., на що і без дод.
Бути хворим, недужим, хворіти, слабувати.
Нездужає Катерина, Ледве-ледве дише... (Т. Шевченко);
– У вас жар, товаришу лейтенант. Ви нездужаєте, – вгамовував Чохов, вкладаючи Дороша на траву (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)