нездужання
НЕЗДУ́ЖАННЯ, я, с.
Стан за знач. незду́жати.
Вона схопилася за перше, що спало їй на думку, щоб відвернути його увагу від свого нездужання (Ю. Шовкопляс);
В народі чай з материнки п'ють .. при душевних нездужаннях, тузі та при конвульсіях (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)