незламність
НЕЗЛА́МНІСТЬ, НЕЗЛО́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незла́мний, незло́мний.
Йому подобалась його рицарська твердість і незломність (Фр., VI, 1951, 119);
Сила Радянського Союзу, незламність його полягає в нерозривному єднанні вільних республік, у тій дружбі народів, що стала законом нашого життя (Рильський, III, 1956, 49);
Віра в непохибність короля і незламність його слова тане в сумнівах, їдких, як смертельна отрута (Тулуб, Людолови, II, 1957, 588).
Словник української мови (СУМ-11)