незле

НЕЗЛЕ́. Присл. до незли́й.

— Хай вам щастить! Старий не сказав і слова. — От відлюдькувата тетеря, — незле посміхнувся Анатолій (Гуц., Скупана.., 1965, 124).

Значення в інших словниках

1. незле — незле́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. незле — Присл. до незлий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незле — НЕЗЛЕ́. 1. Те саме, що по-до́брому. – Хай вам щастить! Старий не сказав і слова. – От відлюдькувата тетеря, – незле посміхнувся Анатолій (Є. Гуцало). 2. Те саме, що непога́но, до́бре, хо́роше.  Словник української мови у 20 томах