незлобний
НЕЗЛО́БНИЙ, а, е. Те саме, що незлоби́вий.
— Яка сама [Маруся] добра і незлобна, так і про усіх дума (Кв.-Осн., II, 1956, 62);
Патер виглядав таким простодушним, одвертим і незлобним, що годі було навіть уявити собі, щоб він міг писати доноси на своїх собратів (Фр., II, 1950, 171).
Словник української мови (СУМ-11)