незлостиво

НЕЗЛОСТИ́ВО. Присл. до незлости́вий.

Тимко, журливо посміхаючись, з любов’ю дивився на свого веселого товариша, підганяв його незлостиво (Тют., Вир, 1964, 11);

— Засидівся я тут з вами, чортами, — незлостиво скаржився він (Збан., Єдина, 1959, 366).

Значення в інших словниках

1. незлостиво — незлости́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. незлостиво — Присл. до незлостивий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незлостиво — НЕЗЛОСТИ́ВО. Присл. до незлости́вий. Тимко, журливо посміхаючись, з любов'ю дивився на свого веселого товариша, підганяв його незлостиво (Григорій Тютюнник); – Засидівся я тут з вами, чортами, – незлостиво скаржився він (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
4. незлостиво — Незлостиво нар. Незлобно.  Словник української мови Грінченка