незміренний
НЕЗМІРЕ́ННИЙ, а, е. Те саме, що незмі́рний.
Міліони людей! Їх зненависть — неначе розгніване море, а любов — незміренний, дзвінкий океан… (Лев., Драми.., 1967, 16);
Господарка приноситиме йому незміренні прибутку (Март., Тв., 1954, 308).
Словник української мови (СУМ-11)