незнаємий
НЕЗНА́ЄМИЙ, а, е, заст., поет. Невідомий.
Не із Литви йде князь сподіваний, Ще незнаємий, давно жаданий (Шевч., II, 1963, 95);
Розкривали вони [гуцульські оповідання] перед нею нові світи в туманах невідомості, квітли квіти незнаємі (Хотк., II, 1966, 35).
Словник української мови (СУМ-11)