незнаючий
НЕЗНА́ЮЧИЙ, а, е. Який не має достатніх знань, досвіду у чому-небудь;
// у знач. ім. незна́ючий, чого, ч.; незна́юча, чої, ж. Людина, яка не має достатніх знань, досвіду у чому-небудь.
[Передерій:] Та що вам клопіт [вести діло Перепаді]? То клопіт нетямучому та незнаючому, а вам… (Мирний, V, 1955, 125).
Словник української мови (СУМ-11)