незраджений
НЕЗРА́ДЖЕНИЙ, а, е, поет. Якого не зрадив хто-небудь.
Де він, незраджений, твій, На якій переправі сьогодні Рядовий кулеметник Микола Баглій..? (Перв., II, 1958, 241);
// Який виражає чию-небудь вірність або свідчить про неї.
Обсипле вишня пелюстками Мою незраджену любов (Забашта, Квіт.., 1960, 141).
Словник української мови (СУМ-11)