незрадливо
НЕЗРАДЛИ́ВО. Присл. до незрадли́вий.
Він все своє життя Віддав мистецтву щиро й незрадливо (Мур., Повість.., 1948, 51).
Словник української мови (СУМ-11)НЕЗРАДЛИ́ВО. Присл. до незрадли́вий.
Він все своє життя Віддав мистецтву щиро й незрадливо (Мур., Повість.., 1948, 51).
Словник української мови (СУМ-11)