незримо
НЕЗРИ́МО. Присл. до незри́мий.
Десь високо і незримо незвичайним гулом гули літаки (Баш, Надія, 1960, 82);
Федю ще довго не залишало таке відчуття, нібито Борис Усик незримо стоїть між ним і Маринкою (Ткач, Жди.., 1959, 53).
Словник української мови (СУМ-11)