незримо
НЕЗРИ́МО.
Присл. до незри́мий.
Десь високо і незримо незвичайним гулом гули літаки (Яків Баш);
Федю ще довго не залишало таке відчуття, нібито Борис Усик незримо стоїть між ним і Маринкою (Д. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)НЕЗРИ́МО.
Присл. до незри́мий.
Десь високо і незримо незвичайним гулом гули літаки (Яків Баш);
Федю ще довго не залишало таке відчуття, нібито Борис Усик незримо стоїть між ним і Маринкою (Д. Ткач).
Словник української мови (СУМ-20)