неквапом
НЕКВА́ПОМ, присл., розм. Повільно, не поспішаючи.
Крізь бамбукові хащі неквапом просуваються якісь величезні сірі громади (Смолич, II, 1958, 45);
Він підводився неквапом, довго струшував з себе пісок і якісь невидимі смітинки (Загреб., Європа 45, 1959, 410).
Словник української мови (СУМ-11)