неквапно
НЕКВА́ПНО. Присл. до неквапни́й.
Тонкий і високий Омелян Овсійович неквапно підійшов до двигуна (Логв., Давні рани, 1961, 141);
Василь неквапно виклав історію хвороби (Ю. Янов., II, 1954, 104).
Словник української мови (СУМ-11)НЕКВА́ПНО. Присл. до неквапни́й.
Тонкий і високий Омелян Овсійович неквапно підійшов до двигуна (Логв., Давні рани, 1961, 141);
Василь неквапно виклав історію хвороби (Ю. Янов., II, 1954, 104).
Словник української мови (СУМ-11)