неквапний

НЕКВАПНИ́Й, а́, е́. Те саме, що неквапли́вий.

Ішов [Кукулик] з Печерська неквапний, могутньоплечий, мов староруський князь (Загреб., День.., 1964, 44);

— Що ж, дівчатка, пішли і ми на покоси, робота не стоїть, — тихо сказала Соломія і рушила неквапною ходою (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 55);

Григорій прислухається до неквапних розмов (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 528).

Значення в інших словниках

1. неквапний — неквапни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неквапний — -а, -е. Те саме, що неквапливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неквапний — НЕКВАПНИ́Й, а́, е́. Те саме, що неквапли́вий. Ішов [Кукулик] з Печерська неквапний, могутньоплечий, мов староруський князь (П. Загребельний); – Що ж, дівчатка, пішли і ми на покоси, робота не стоїть, – тихо сказала Соломія і рушила неквапною ходою (І.  Словник української мови у 20 томах
4. неквапний — ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник...  Словник синонімів української мови