Словник української мови в 11 томах

некомпетентність

НЕКОМПЕТЕ́НТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до некомпете́нтний.

Інженер Преображенський, усміхаючись у свої рижі щетинясті вуса і поблискуючи модним, без оправи, пенсне, вважав, що мовчання Мухтарова пояснюється його некомпетентністю (Ле, Міжгір’я, 1953, 110).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. некомпетентність — некомпете́нтність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. некомпетентність — [неикомпеитент(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
  3. некомпетентність — -ності, ж. Абстр. ім. до некомпетентний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. некомпетентність — НЕКОМПЕТЕ́НТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до некомпете́нтний. Інженер Преображенський, усміхаючись у свої рижі щетинясті вуса і поблискуючи модним, без оправи, пенсне, вважав, що мовчання Мухтарова пояснюється його некомпетентністю (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  5. некомпетентність — НЕЗНАННЯ́ кого, чого і без додатка (відсутність знань, відомостей про кого-, що-небудь), НЕВІ́ДАННЯ про когощо, чого і без додатка; НЕОБІ́ЗНАНІСТЬ з чим і без додатка, НЕЗНАЙО́МСТВО з чим і без додатка, НЕКОМПЕТЕ́НТНІСТЬ у чому і без додатка...  Словник синонімів української мови