некомплектний

НЕКОМПЛЕ́КТНИЙ, а, е. Який не створює повного комплекту чого-небудь, який робиться, створюється і т. ін. у неповному комплекті.

Багато машин у хапанині зняли з конвейєра некомплектними, із значними дефектами (Рад. Укр., 11. IX 1962, 2);

// Який відбувається, здійснюється і т. ін. без добору повного комплекту чого-небудь.

На деяких об’єктах монтаж збірного залізобетону затримується через некомплектну поставку генеральним підрядчиком стінових панелей і відсутність фундаментів (Роб. газ., 3.ІІ. 1965, 1).

Значення в інших словниках

1. некомплектний — некомпле́ктний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. некомплектний — -а, -е. Який не створює повного комплекту чого-небудь; який робиться, створюється і т. ін. у неповному комплекті. || Який відбувається, здійснюється і т. ін. без добору повного комплекту чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. некомплектний — НЕКОМПЛЕ́КТНИЙ, а, е. Який не створює повногонабору, комплекту чого-небудь. Багато машин у хапанині зняли з конвейєра некомплектними, із значними дефектами (з газ.); // Який відбувається, здійснюється і т. ін. без добору повного комплекту чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах