некомплектний

некомпле́ктний

-а, -е.

Який не створює повного комплекту чого-небудь; який робиться, створюється і т. ін. у неповному комплекті.

|| Який відбувається, здійснюється і т. ін. без добору повного комплекту чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. некомплектний — некомпле́ктний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. некомплектний — НЕКОМПЛЕ́КТНИЙ, а, е. Який не створює повногонабору, комплекту чого-небудь. Багато машин у хапанині зняли з конвейєра некомплектними, із значними дефектами (з газ.); // Який відбувається, здійснюється і т. ін. без добору повного комплекту чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. некомплектний — НЕКОМПЛЕ́КТНИЙ, а, е. Який не створює повного комплекту чого-небудь, який робиться, створюється і т. ін. у неповному комплекті. Багато машин у хапанині зняли з конвейєра некомплектними, із значними дефектами (Рад. Укр., 11.  Словник української мови в 11 томах