Словник української мови в 11 томах

некоронований

НЕКОРОНО́ВАНИЙ, а, е. Який офіційно не наділений владою, але фактично має її.

Короновані і некороновані особи ладні були піти на.. приниження й підлість, аби тільки догодити Бонапартові (Кочура, Зол. грамота, 1960, 367).

Некороно́ваний коро́ль (мона́рх і т. ін.) — особа, що офіційно не наділена владою, але фактично має її.

Фітельберг не знав, як закінчувалися аудієнції у некоронованих королів (Рибак, Час.., 1960, 264);

*У порівн. Лілі командувала усім господарством Шартена, як некоронований монарх (Собко, Стадіон, 1954, 163).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. некоронований — некороно́ваний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. некоронований — -а, -е. Який офіційно не наділений владою, але фактично має її. Некоронований король.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. некоронований — НЕКОРОНО́ВАНИЙ, а, е. Який офіційно не наділений владою, але фактично має її. Короновані і некороновані особи ладні були піти на .. приниження й підлість, аби тільки догодити Бонапартові (П. Кочура).  Словник української мови у 20 томах