Словник української мови в 11 томах

некроз

НЕКРО́З, у, ч., біол. Змертвіння тканини, органу або частини тіла в живому організмі.

Місця ураженої тканини протягом певного часу залишаються без ознак некрозу і здаються зовсім нормальними (Мікр. ж., XVIII, 3, 1956, 17).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. некроз — некро́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. некроз — -у, ч., біол. Змертвіння тканини, органа або частини тіла в живому організмі. Геморагічний некроз — некроз, який супроводжується просочуванням уражених тканин кров'ю. Ішемічний некроз — некроз, який розвивається внаслідок недостатності місцевого кровообігу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. некроз — НЕКРО́З, у, ч., біол. Змертвіння тканини частини живого організму, що супроводжується зміною будови клітинних ядер та протоплазми. Місця ураженої тканини протягом певного часу залишаються без ознак некрозу і здаються зовсім нормальними (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. некроз — некро́з (від грец. νεκρός – мертвий) змертвіння частини живого організму, що супроводиться зміною будови клітинних ядер та протоплазми, розпадом або розсмоктуванням тканини. Спричинюється діянням різних фізичних і хімічних факторів або порушенням кровопостачання.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. некроз — Місцеве відмирання органу, тканин чи групи клітин живого організму внаслідок дії токсинів та ензимів, які виділяють патогенні й хіміч. речовини, механічних ушкоджень, браку поживних речовин.  Універсальний словник-енциклопедія