некроз

некро́з

-у, ч., біол.

Змертвіння тканини, органа або частини тіла в живому організмі.

Геморагічний некроз — некроз, який супроводжується просочуванням уражених тканин кров'ю.

Ішемічний некроз — некроз, який розвивається внаслідок недостатності місцевого кровообігу.

Значення в інших словниках

1. некроз — некро́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. некроз — НЕКРО́З, у, ч., біол. Змертвіння тканини частини живого організму, що супроводжується зміною будови клітинних ядер та протоплазми. Місця ураженої тканини протягом певного часу залишаються без ознак некрозу і здаються зовсім нормальними (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. некроз — некро́з (від грец. νεκρός – мертвий) змертвіння частини живого організму, що супроводиться зміною будови клітинних ядер та протоплазми, розпадом або розсмоктуванням тканини. Спричинюється діянням різних фізичних і хімічних факторів або порушенням кровопостачання.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. некроз — Місцеве відмирання органу, тканин чи групи клітин живого організму внаслідок дії токсинів та ензимів, які виділяють патогенні й хіміч. речовини, механічних ушкоджень, браку поживних речовин.  Універсальний словник-енциклопедія
5. некроз — НЕКРО́З, у, ч., біол. Змертвіння тканини, органу або частини тіла в живому організмі. Місця ураженої тканини протягом певного часу залишаються без ознак некрозу і здаються зовсім нормальними (Мікр. ж., XVIII, 3, 1956, 17).  Словник української мови в 11 томах