некрутий
НЕКРУТИ́Й, а́, е́.
1. Який знижується поступово, непомітно, не стрімко, не різко; пологий.
Мотор завив і на некрутім підйомі зовсім заглух (Мушк., Серце.., 1962, 150);
Хутір Головатого стояв над річкою, трохи вище слободи, на некрутому косогорі, і нагадував невеличку фортецю (Добр., Очак. розмир, 1965, 28).
2. Не доведений варінням або змішуванням до високого ступеня густоти чи твердості (про яйце, тісто, кашу і т. ін.).
Словник української мови (СУМ-11)