нелукавий

НЕЛУКА́ВИЙ, а, е. Нездатний на хитрощі, брехню, прикидання і т. ін.; прямодушний, щирий, правдивий.

Еней Сивиллі говорив: — .. До мене будь лиш ти ласкава, Услужлива і нелукава (Котл., І, 1952, 121);

Ходімо ж, доленько моя! Мій друже вбогий, нелукавий! Ходімо дальше, дальше слава (Шевч., II, 1963, 299);

Хвала тій матері, яка змогла Дітей прекрасних виховать державі, Яка своє життя їм віддала, Щоб виростали чесні й нелукаві… (Забашта, Калин. кетяг, 1956, 40);

// Який свідчить про чию-небудь щирість, правдивість.

[Ніна:] З дитинства Паша завжди в нас все знала — З кутка в куток шмигає по селу — Та в неї серце добре, нелукаве, І зайвого вона не розповість (Дмит., Драм. тв., 1958, 40);

// Який правдиво відображає дійсність.

Правда і сила поетичної думки можуть бути виражені тільки правдивим, чесним, нелукавим словом (Рад. літ-во, 5, 1964, 4).

Значення в інших словниках

1. нелукавий — нелука́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нелукавий — Щирий, правдивий, відвертий, нехитрий, чистий <�простий> серцем, щиросердий, сов. прямодушний.  Словник синонімів Караванського
3. нелукавий — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
4. нелукавий — -а, -е. Нездатний на хитрощі, брехню, прикидання і т. ін.; прямодушний, щирий, правдивий. || Який свідчить про чию-небудь щирість, правдивість. || Який правдиво відображає дійсність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нелукавий — НЕЛУКА́ВИЙ, а, е. Нездатний на хитрощі, брехню, прикидання і т. ін.; прямодушний, щирий, правдивий. Еней Сивиллі говорив: – .. До мене будь лиш ти ласкава, Услужлива і нелукава (І. Котляревський); Ходімо ж, доленько моя! Мій друже вбогий, нелукавий!...  Словник української мови у 20 томах
6. нелукавий — ПРОСТОДУ́ШНИЙ (який не вміє хитрувати, не схильний до хитрощів; властивий такій людині), НЕХИ́ТРИЙ, НЕЛУКА́ВИЙ, ПРО́СТИ́Й, ПРОСТАКУВА́ТИЙ, НАЇ́ВНИЙ, БЕЗХИ́ТРІСНИЙ розм.; НЕВИ́ННИЙ (як дитина; як у дитини).  Словник синонімів української мови