нелукавий
ПРОСТОДУ́ШНИЙ (який не вміє хитрувати, не схильний до хитрощів; властивий такій людині), НЕХИ́ТРИЙ, НЕЛУКА́ВИЙ, ПРО́СТИ́Й, ПРОСТАКУВА́ТИЙ, НАЇ́ВНИЙ, БЕЗХИ́ТРІСНИЙ розм.; НЕВИ́ННИЙ (як дитина; як у дитини). Досі я вважав капітана третього рангу принаймні якщо не бундючним, то в усякому разі далеко не простодушним чоловіком (В. Логвиненко); Простодушна хлопцева зацікавленість справою, видно, сподобалась Баклагову (О. Гончар); — Се був мій знайомий друкар, вірою палкий; душею ясний, щирої і нелукавої натури (Леся Українка); До кінофабрики я приїхав молодий і простий, як солдат з булавою маршала в ранці (Ю. Яновський); В грі його (К. Соленика) особистість українця виявлялась не простакуватою, млявою і наївною аж до глупоти, а повною внутрішнього життя і значення (І. Франко); Айгюль прийшла до гуртожитку увечері в наївній вірі, що Карналь не може тинятися по бульварах з одеськими дівчатами, а повинен сидіти й ждати її появи (П. Загребельний); Він був невинної, дитинячої вдачі (переклад М. Рильського).
ЩИ́РИЙ (який прямо, безкорисливо, чистосердечно виражає свої почуття, думки), ВІДВЕ́РТИЙ, ПРО́СТИ́Й, ПРАВДИ́ВИЙ, ПРАВДОМО́ВНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ЗАДУШЕ́ВНИЙ, ЩИРОСЕРДЕ́ЧНИЙ підсил., ЩИРОСЕ́РДИЙ (ЩИРОСЕ́РДНИЙ) підсил., ПРЯМОДУ́ШНИЙ, ПРОСТОСЕ́РДИЙ (ПРОСТОСЕ́РДНИЙ), НЕЛУКА́ВИЙ, ПРОСТОСЕРДЕ́ЧНИЙ рідше, НАТУРА́ЛЬНИЙ рідше (якому властиві щирість, відвертість, задушевність). Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (М. Коцюбинський); Завжди трішки замріяна й незмінно безпосередня і щира: чим схвильована, що думає — все розкаже, всю душу розкриє (С. Олійник); Як завжди, прямодушний, відвертий, він наповнив квартиру своїм соковитим голосом (М. Ю. Тарновський); Староста був людина проста, і завжди казав те, що думав (Ю. Збанацький); Чесний, правдивий, .. він просто й сміливо виявляв свої думки (І. Нечуй-Левицький); Цим разом вона була правдомовна (О. Кобилянська); У діда Ковтюха Овксентія сини-богатирі. А люди які, хороші, душевні (С. Ковалів); — Він лише на вигляд теоретик, а насправді задушевний хлопець (О. Гончар); Щиросердечна людина; Зорині, принаймні, здалося, що вона давно любила цього щиросердного чоловіка (Я. Гримайло); — Благородний і простосердний слов'янин, він (Святослав) завжди попереджував про свій похід (О. Довженко); Еней Сивиллі говорив: — До мене будь лиш ти ласкава, Услужлива і нелукава (І. Котляревський); Професор був натуральний з людьми (Ю. Смолич).
ЩИ́РИЙ (про серце, душу людини — сповнений щирості, гуманності), ЛЮ́ДЯНИЙ, НЕЛУКА́ВИЙ. (Максим:) Я до тебе (дівчинонько) з щирим серцем, А ти з неправдою (М. Кропивницький); Велике й людяне серце було в Миколи (С. Скляренко); — В неї серце добре, нелукаве (Л. Дмитерко).
Словник синонімів української мови