нелюбимий
НЕЛЮБИ́МИЙ, а, е. Те саме, що нелю́бий 1, 2.
Незлюбило її життя з самого початку.. І мужа нелюбимого дало і самітність бездітну… (Хотк., II, 1966, 252);
Наскільки Йон чудувався, що Маріцца обороняла нелюбиму пасербицю, настільки пригнітило його те, що люди оповідають про Параскіцу (Коцюб., І, 1955, 271);
В училищі Мічурін учився добре. У нього не було нелюбимих наук (Юним мічур.., 1955, 9).
Словник української мови (СУМ-11)