немазаний
НЕМА́ЗАНИЙ, а, е.
1. Не побілений, не покритий шаром глини, крейди і т. ін. (про стіни, хату і т. ін.).
У великій, непривітній кухні, освіченій жовтим сонячним заходом, неметеній і немазаній, застала вона Марину одним одну (Мирний, III, 1954, 225);
Мазанка світила своїми рудими, немазаними стінами (Смолич, Світанок.., 1953, 13).
2. Не змазаний чим-небудь рідким або жирним (про віз, колесо і т. ін.).
Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить (Укр.. присл.., 1955, 106);
Потяг смикнувся і рушив, заскигливши знову своїми немазаними колесами (Досв., Вибр., 1959, 36);
Немазані чоботи порепались (Гончар, III, 1959, 107).
Словник української мови (СУМ-11)